News

Схеми сумнівних банківських операцій, виявлені НБУ

14.01 2019


У грудні 2018 року Національний банк застосував одразу до 5 банків заходи впливу за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу. Найбільшу санкцію застосовано до АТ «СБЕРБАНК», а саме штраф у розмірі 94, 737 млн. грн.

В даній статті, хочемо описати «схеми сумнівних банківських операцій», на які неодноразово звертав увагу Національний банк, в тому числі за проведення яких застосовував заходи впливу у 2018 році.

1.«Виведення капіталів». П’ять українських компаній за умовами зовнішньоекономічного колнтракту продають товар іноземним компаніям за ціною 22 млн дол. Вносяться зміни в контракт – змінюється валюта розрахунку на польський злотий та прописується неринковий курс – 12 млн. польських злотів, та відповідно в Україну за товар надходить 3 млн. дол. Таким чином використання «неринкового курсу» призвело до зменшення суми валютної виручки, на що банк повинен був відреагувати та повідомити ДФС.

2. «Обнал». Національний банк виявив перерахування на рахунки дві новостворені юридичні особи (з кількістю працівників – 1 директор) 111 млн грн як оплату за зерно, будівельні роботи, маркетингові послуги. При цьому ліцензії на проведення будівельних робіт у юридичної особи – отримувача коштів не було. Після надходження зазначені кошти були зняті готівкою 42 фізичними особами на відрядження. При цьому у даних юридичних осіб не було оформлено трудових відносин з фізичними особами, які знімали кошти. Банку було надано лише 9 наказів про відрядження.

3.«Корупція». Держпідприємство провело тендер на закупівлю товарів за 51 млн грн. Компанії, що брали участь в тендері – є фігурантами кримінальних справ. Частина коштів направлена на закупівлю, а інша частина (27 млн грн) була знята готівкою керівником та головним бухгалтером як фінансова допомога та повернення позики.

4.«Котел». У світі все більше країн пробують відмовитися від готівки. В Україні ж це дуже далеке майбутнє і потреба в готівці досить значна. В схемі «котел» в одному із банків брали участь більше 200 компаній. Компанії, що продавали свою готівкову виручку замість класичної інкасації, получали 4 млрд. грн. в безготівковій формі ніби-то за продаж сигарет, фруктів, секонд-хенда. Компанії-покупці по факту получали не сигарети, а готівку на відповідну суму.

5.«Фіктивні доходи». Схема використовувалася для «створення фіктивного доходу». Банк надава кредити компаніям, що купляли цінні папери у інших компаній. Потім вони надавали фінансову допомогу фізичним особам, що купляли також цінні папери. Після продажу цінних паперів фізичні особи мають право задекларувати дохід. Такі операції проганялися по кругу: протягом доби за 81 млн грн були куплені цінні папери на 300 млн грн, оскільки  такі операції проганялися декілька раз. Потім зазначені доходи вігурували в деклараціях публічних осіб.

6.«Отримання готівкових коштів». Група компаній через банк оплачували збір вторинної сировини. Ніби-то вони купили 612 тис.т. (Це 284 КАМАЗи щодня). Вторинну сировину хздавала обмежена кількість осіб. За даною схемою банк видав наручно 3,9 млрд грн.

7.«Готівка без готівки». Група юридичних осіб по безналу оплатили поставку газу, а газові компанії накупили на 737,7 млн грн. по безналу скретч-карт на поповнення мобільного зв’язку. В реальності скретч-карти продавалися фізичним особам за готівку, але готівка на їх рахунок не поступала.

Детальніше, можна ознайомитися за посиланням: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=67093134